До настоятеля Cвятопокровського монастиря ігумена отця Івана приїжджають люди з усіх регіонів України, і він нікому не відмовляє. Приймає всіх. Не питає, якої прибулець національності чи конфесії, багатий він чи бідний. Він завжди дивиться на людину лише як на особу, котра потребує допомоги.
Буває, що за добу доводиться приймати по 80—100 осіб, спить по 3 години на добу. Окрім того, має обов’язки священика на парафії в Закреничному, розташованому за південною околицею Перегінська, і дуже багато роботи з відбудови монастиря на горі Чуриків.
Інформація про отця Івана поширилася на всю Україну, до нього з’їжджаються люди з різних областей, шукаючи полегшення і зцілення. А він собі нічого надзвичайного не приписує, каже, що це Господь обдарував його своєю ласкою. «Мабуть, Господь дав цей дар допомагати іншим за те, що з дитинства я старався берегти себе від гріха, тілесного зокрема».
А от до пошуків різних екстрасенсів і ворожбитів отець Іван ставиться несхвально.
Ворожбитство — дуже тяжкий гріх. І не тільки для ворожбита, а й для того, хто до нього йде за поміччю, бо людина втрачає Божу ласку і треба дуже багато молитися, перепрошувати, аби Господь змилостивився. Лікування відбувається за допомогою копія (нагадує позолочений міні–спис) та спеціальної молитви, спрямованої на зцілення. Отець має благословення від владики на користування копієм: поколює знаком хреста тіло хворого, а сила Господня допомагає лікувати. Згодом йому відкрилися й певні можливості діагностування та визначення місць локалізації тієї чи іншої недуги. Легко лікуються різні порчі, наслання. Важче — задавнені недуги. Щодо наслідків лікування, то дійсно багатьом вдається допомогти. Це – особи з онкологічними захворюваннями, каменями в нирках, простатитами, головними болями – всього не перелічити. Чимало людей приходять із різноманітними психічними та нервовими захворюваннями, і їм також отець Іван намагається допомогти. Вже кілька десятків жінок, які тривалий час не могли народити дітей, завагітніли. Були випадки, коли виліковувався гепатит С. Старається допомогти всім, хто до нього звертається, але гарантувати всім одужання — не в його силах. "Просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам. Кожна людина може випросити у Бога ласки, і не тільки для себе. Молитва праведника має виняткову силу перед Богом. Якщо є в роду священик, монах, то це — велика честь, благо і поміч родині. Може допомагати і якась старенька, горбатенька бабуся, бо вона — свята перед Богом. А взагалі раджу всім людям щонеділі відвідувати Службу Божу, часто сповідатися і причащатися, ревно молитися – тоді й процес оздоровлення буде швидшим, бо особа перебуває в Божій опіці та благодаті. А мешканцям великих міст рекомендую як найчастіше виїжджати на природу і там набиратися душевного та фізичного здоров’я”.
